За даними UNICEF, з початку війни в Україні кожна друга дитина змушена була покинути свій дім.

 

 

 

Що можуть зробити батьки, щоб їх діти мали щасливе дитинство, незважаючи на щоденний стрес, який виникає в зв’язку з вимушеною міграцією до іншої країни?

 

 

Казкотерапія – це один з видів терапії, який використовується в арт-терапії – розділі психології. Психологічний вплив на людину відбувається через казки, за допомогою пов'язування дій в реальності та казці.

Казка для дитини – це спосіб пізнання світу. Через казкові образи і метафори дитина досліджує сутність оточуючого середовища, взаємостосунків між людьми, поняття про добро і зло. Через казку виховуються моральні якості особистості, розвивається сенсорні канали сприйняття, уява тощо. Казки допомагають дитині в позбавленні від страхів, формуванні цілісної особистості, коригуванні поведінки та характеру, роботі з внутрішнім станом. За допомогою казки дитина може знайти рішення у хвилюючій ситуації.

 

Саме тому казкотерапія є дієвим та доступним інструментом для батьків задля зниження у дитини рівня тривожності та допомозі в адаптації до нових умов. В оповіданнях обережно та делікатно можна зобразити теми втрати дому, переїзду, адаптації, емоційних переживань, суму за рідними речами та очікування на перемогу.

 

Багато українських психологів, казкотерапевтів, казкарів та НЕзвичайних українських матусь долучилися до створення терапевтичних казок від самого початку війни в України.

 

Рекомендуємо батькам знайти казки та історії української психологіні Світлани Ройз, казкаря-лірника Олександра Власюка, більш відомого як Сашко Лірник, казкотерапевта Разіди Ткач.

На прикладі їх казок батьки можуть скласти казку індивідуально підібрану під соціальну історію, яку переживає їх дитина.

 

Важливо, щоб історія будувалася за конкретним алгоритмом. Ім’я головного героя має бути співзвучним з ім’ям дитини (наприклад, якщо дитину звати Сергійко, то головного героя Андрійко). Спочатку ми знайомимо дитину із головним героєм, який нагадує саму дитину зовнішністю, конкретною звичкою чи рисою характеру. Для зовсім маленьких дітей підійде герой - улюблена тваринка, для трішки старших – принцеси, чарівники, роботи, мультимедійний персонаж тощо. Далі в історії йде опис труднощів та їх наслідки, з якими зіштовхується герой, що є повним відображенням проблеми самої дитини (труднощі спілкування з іншомовними дітьми, страх втратити тата чи маму, страх перед темрявою тощо). Потім описується весь шлях героя у подоланні поданої проблеми, момент позбавлення від неї. Герой робить висновки і знаходить для себе вирішення проблеми.

 

За обсягом казка має бути невеличкою. У написанні казки важливо враховувати вік дитини, чим дитина старше, тим сюжет складніший і більше насичений деталями.

 

Якщо батьки не впевнені щодо власних сил у написанні терапевтичної казки для дитини, краще звернутися до фахівця, який допоможе.

 

Заняття з професійними психологами — дуже важлива, але не вирішальна складова подолання травми війни. Найбільше стан дитини залежить від авторитетних фігур: батьків, бабусь з дідусями та інших дорослих, які змалечку були в тісному контакті з дитиною.

 

Тож долучайтеся до світу вашої дитини та вигадуйте казки задля лікування дитячої психіки. І за можливості залучайте дитину до створення казки — це допоможе піймати важливі моменти, що турбують дитя, і разом знайти рішення.

 

Статтю підготувала:
Клінічний психолог Людмила Ященко
Gabinet Terapii Integracji Sensorycznej Liudmyla Yashchenko
https://happydo.pl/

 

FUNDACJA KAŻDY WAŻNY
Centrum Rozwoju i Terapii dzieci, młodzieży i dorosłych w Olsztynie
https://kazdywazny.pl/