Іммігранти з України та їхній вплив на економіку Польщі

Прихильником такої тези є Доктор Браян Каплан, професор американського університету Джорджа Мейсона. Він стверджує, що відкриття кордонів для мігрантів є економічною необхідністю, а їхній приплив до Польщі є корисним явищем і необхідним для ефективного функціонування економіки.

І економісти, і багато пересічних громадян Польщі запитують себе: який вплив матиме такий великий потік мігрантів на стан польської економіки? Після пандемії саме завдяки працівникам з України багато бізнес-підприємств зможуть відродитися та зміцніти після періоду занепаду, викликаного локдаунами.

Науковець і автор книги «Відкриті кордони. Те, що наука та етика говорять нам про імміграцію» пояснює, що сьогодні більшість людей не повністю реалізують свій потенціал продуктивності.
Багато людей живуть у країнах, в яких не можуть реалізувати свій потенціал. З іншого боку, дозволивши їм мігрувати туди, де цей потенціал можна краще використати, призведе до підвищення рівня життя країни, в якій вони працюватимуть.

Навіть у Європі, яка має розгалужену систему соціальної допомоги, з часом іммігранти здебільшого приєднуються до ринку праці та сприяють розвитку того чи іншого регіону, чого б вони ніколи не зробили, живучи в Африці чи на Близькому Сході, - вважає економіст.

Відштовхуючись від даних, Браян Каплан наголошує, що ВВП України на одну особу становить менше 4 тис. доларів на рік, тоді як у Польщі цей коефіцієнт уп’ятеро вищий. На його думку, це не означає, що громадяни України в п'ять разів гірші працівники. Це визначає не їхня національність, а рівень країни, в якій вони живуть – її економічні зв'язки зі світом і розмір іноземних інвестицій.

На думку американського дослідника, спочатку потрібно відкривати кордони, а потім вирішувати проблеми та мінімізувати ризики. Вигоди від міграції значно перевищують потенційні втрати від відкриття кордонів.

Мігранти не лише сприяють економічному зростанню країни, до якої вони прибули, але й зміцнюють ринок у країні походження. Люди, які працюють у високорозвинених країнах, передають частину свого доходу сім'ям у менш розвинених країнах, - підкреслює професор Б. Каплан. Це стосується і мігрантів з України. Ця країна мала рекордне зростання ВВП у 2021 році. Крім того, деякі емігранти повертаються на батьківщину, використовують там набуті навички, вкладають зароблені гроші, працюють. Від цього виграють обидві країни. Звичайно, це стосується не часу війни, а миру, який рано чи пізно настане.
Немає альтернативи як для Америки, так і для Європи, якщо вони хочуть розвиватися, то відкриття кордонів для емігрантів є економічною необхідністю, - резюмує доктор Б. Каплан.

Подібної думки дотримується і проф. Войцех Ярецький зі Щецинського університету. Він стверджує, що дуже важливо показати, що іммігранти – особливо ті, які позитивно ставляться до життя, роботи та виховання дітей – дуже потрібні Польщі.

Вчений вказує на наступні переваги.

По-перше, дітям переселенців з України в середньому кілька років, а це означає, що ми як держава не беремо на себе всі витрати на їхнє виховання та навчання.

По-друге, ті, хто залишиться, доповнять деформовану вікову та демографічну структуру, що позитивно вплине на зниження вартості робочої сили, внутрішнього попиту та омолодження суспільства.

По-третє, жінки з дітьми не створюють витрат на безпеку.

По-четверте, біженці з України швидко асимілюються, що значною мірою сприяє їх розосередженість по території Польщі.

По-п’яте, українцям все одно доводиться витрачати кошти, які вони мають частково від інших людей і частково з державного бюджету (близько 1000 злотих на місяць), тобто викликають зростання попиту приблизно на 2,5 млрд злотих на місяць.

Нарешті, по-шосте, мігранти заповнять прогалину на ринку праці, взявшись за обов’язки, які часто ніхто інший не хоче виконувати (догляд за будинками для людей похилого віку, прибирання), або там, де немає працівників, – водіями автобусів і трамваїв.

Потік таких мігрантів вигідний Польщі. Для ефективного функціонування економіки ми все одно повинні були б їх звідкись запрошувати, а це було б дорожче для компаній та фірм, - говорить професор Войцех Ярецький.