Громадські польські ініціативи допомоги у війні в Україні

По-перше, гуманітарна допомога була важливою. Взимку були необхідні: теплий одяг, їжа, гарячі напої, медикаменти, житло. Першу таку допомогу біженці отримали на кордоні. Потім важливо було відвезти їх до родичів і друзів, які вже живуть у Польщі, або в місця – міста, містечка та села, – де їм підготували дах над головою. Ця операція з надання допомоги була дуже швидкою та масштабною. Реакція польського суспільства була спонтанною. Багато поляків прийняли до себе українських родин. Більшість біженців становили жінки та діти. Одна з цих груп приїхала до Лусувка біля Познані.

Пробощ парафії св. Ріти з Лусувка поблизу Познані (Великопольське воєвудство), отець Адам Пшевозний, прийняв дві сім’ї біженців із охопленої війною території України – серед них було двоє дітей віком 3 та 6 років. Більшість сімей парафіяни прийняли у власних домівках. Таких родин було не менше десятка. Поляки повідомили у соцмережах, що у них є місця для біженців у їхніх оселях.

У парафії була організована інтеграційна зустріч для емігрантів, які знайшли притулок у кімнатах парафії, та місцевих сімей, які проживають у Лусувку, Лусові, Покшивниці та Серославі.

На зустрічі мами мали змогу познайомитись, а діти весело провести час разом. Крім того, родини отримали інформацію про свої права та про те, де можна вирішити необхідні справи. Багато запитань було з приводу можливості зарахування дітей до дитячого садка та школи. У найближчих закладах не було місць, але в сусідньому Баранові була організована дошкільна група для українських дітей.

З кожним днем становище біженців нормалізувалося, гміни відкривали центри допомоги, де були доступні: їжа, напої, одяг, ліки та інші необхідні речі – багато українців покидали батьківщину поспішно та в паніці, забравши лише найнеобхідніші речі.

Іншим видом допомоги стали дії неурядових організацій. Одну з них організувала фундація «Мама з мамою» з гміни Тарново-Подґурне. Місцева громада була залучена до підготовки посилок із найнеобхіднішим та продуктами харчування для матерів і дітей, які чекали у довгих чергах на кордоні.

Підготовка всієї допомоги потребувала чималих фінансових та організаційних зусиль. Ініціатори акції зініціювали приготування «сумки допомоги» - набір найнеобхідніших речей для мам і дітей, які стоять у чергах на кордоні. Сам процес пошиття сумок також був явищем національного масштабу. Необхідні матеріали поставлялися різними фірмами. Також подбали і про спеціальні браслети, щоб діти не загубилися в прикордонній плутанині. На жаль, такі ситуації траплялися дуже часто. Фінансову підтримку надали жителі гміни та дружні поляки з Великої Британії.

До наповнення сумок залучили волонтерів – учнів довколишніх шкіл. Вони під наглядом організаторів пакували продукти у сумки. Потім за допомогою транспорту Карітасу сумки відправили до кордону та в Україну.

Такі дії впливали на взаємовідносини між поляками та українцями, а також сприяли інтеграції місцевих громад.